Загальні методичні вказівки

МВС УКРАЇНИ

ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ВНУТРІШНІХ СПРАВ

Кафедра кримінального права та кримінології

Факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри кримінального права та кримінології, к.політ.н., доцент,

Полковник міліції

В.Я. Конопельський

“ _____ ” _____________ 2015 р.

Методичні рекомендації для семінарських, практичних занять та самостійної підготовки з дисципліни «Кримінально-виконавче право»

для курсантів факультету підготовки фахівців для підрозділів кримінальної міліції, транспортної міліції, міліції громадської безпеки, слідства та студентів юридичного факультету

Методичні рекомендації обговорено і схвалено на засіданні кафедри кримінального права та кримінології

“___”______2015 р.

Протокол № 1

Одеса – 2015

Загальні методичні вказівки

Кримінально-виконавче право як навчальна дисципліна є невід'ємним елементом повноцінної професійної вищої юридичної освіти. Знання основ кримінально-виконавчого права, використання їх для цілей боротьби із злочинністю, загальної та індивідуальної профілактики злочинів, захисту інтересів особи, суспільства і держави необхідні юристам, які працюють як в правоохоронних і судових органах, так і в органах законодавчої та виконавчої влади.

Змістовну основу предмета кримінально-виконавчого права становлятьзагальні положення, що лежать в основі діяльності всіх органів кримінально-виконавчої системи; загальні положення виконання кримінальних покарань, не пов'язаних з ізоляцією від суспільства; загальні положення виконання кримінальних покарань, пов'язаних з позбавленням волі; правове регулювання праці, виховного впливу, загальноосвітнього і професійного навчання засуджених у виправних установах; виконання покарання щодо засуджених військовослужбовців; звільнення від відбування покарання; здійснення допомоги засудженим, що звільняються від відбування покарання і контроль за ними; виконання покарання у вигляді довічного позбавлення волі.

Наукову основу навчальної дисципліни становлять положення загальнотеоретичних наук, які вивчають різні форми соціального життя, а також результати фундаментальних і прикладних досліджень у галузі кримінально-виконавчого права.

Методологічну основу курсу визначає оптимальне співвідношення різних видів навчальних занять, побудоване на поєднанні різних методів пізнання науки.

Метою кримінально-виконавчого права як навчальної дисципліни є вивчення студентами та курсантами теорії та практики виконання кримінальних покарань; звільнення засуджених від відбування кримінальних покарань та здійснення контролю за умовно засудженими та особами, звільненими від відбування покарання – необхідного компонента набуття професійних компетенцій співробітниками органів внутрішніх справ у процесі здійснення діяльності з охорони громадського порядку, забезпечення особистої та громадської безпеки і проведення заходів з попередження злочинів.



Викладання даної дисципліни надасть студентам можливість оволодіти знаннями, якізнадобляться як для більш глибокого засвоєння ряду інших правових дисциплін, так і для успішного здійснення професійної діяльності юриста-практика.

Оволодіння даним курсом дозволить студентам з перших днів навчання в юридичному вузі активно включитися у життя правознавця, правозахисника, цілеспрямовано, оптимально і ефективно засвоювати юридичні знання, набувати умінь та навичок.

Структура навчальної дисципліни обумовлена програмою курсу і системою побудови Кримінально-виконавчого кодексу України.

Основними формами викладання та вивчення кримінально-виконавчого права є: лекція, семінарське та практичне заняття, самостійна робота.

Лекція є одним з основних і найбільш складних видів занять, що становлять теоретичну підготовку студентів та курсантів. Вона має на меті передачу систематизованих основ наукових знань з певної теми, розкриває стан та перспективи розвитку кримінологічної науки, концентрує увагу на найбільш складних вузлових питаннях і проблемах. Даний вид заняття стимулює активну пізнавальну діяльність студентів та курсантів, їх прагнення до самостійної роботи з поглиблення отриманих знань. Обсяг лекції з курсу розраховується відповідно до обсягу досліджуваної теми і становить 2 академічні години.

Семінарське заняття – друга найважливіша форма вивчення кримінально-виконавчого права – являє собою групову творчу бесіду слухачів проведену під керівництвом викладача, що бере активну участь в дискусії. На семінарських заняттях здійснюється навчання грамотному викладу науково-теоретичних положень дисципліни. Слухачі навчаються відстоювати свою точку зору з окремих питань і проблем, що розглядаються в конкретній темі, набувають здатність осмислено, творчо використовувати знання у практичній діяльності.



Практичне заняття має своєю метою закріпити теоретичні знання, отримані на лекції, семінарському занятті і в ході самостійної роботи сформувати навички, вміння, правові установки. Основним методом проведення практичних занять з дисципліни «Кримінально-виконавче право» є виконання завдань, запропонованих викладачем.

Самостійна робота відображає процесуальну, методичну сторону навчальної діяльності слухачів. Вона заснована на тому, що знання, вміння та навички не передаються від однієї людини до іншої як матеріальні об'єкти. Ними опановує кожен студент та курсант шляхом самостійної пізнавальної праці, як в ході занять, так і в години самостійної підготовки.

Самостійна робота студентівпередбачає великий ступінь самостійності у вивченні й осмисленні визначених проблем та завдань, пошук відповідної літератури, виступи та обговорення на семінарах відповідного матеріалу.

Самостійна робота вимагає певних зусиль і навичок по засвоєнню навчального матеріалу.

Однією з таких важливих навичок є уміння раціонально розподіляти свій час, керуючись тим, що раціонально організована робота – це найважливіша умова будь-якого успіху. Якщо ж керуватися насамперед принципами “хочу” чи “не хочу”, то рано чи пізно відбудеться зіткнення студента з “авральним” станом навчання і неможливістю повноцінно засвоювати знання. Треба пам’ятати, що чим більше читаєш щодня – тим більша ефективність навчання.

Для успішного навчання необхідно вміти створювати для себе внутрішні стимули, виходячи з того, що вимоги до фахівців у наш час досить стрімко зростають, і сьогоднішні знання – це лише основа того, що прийдеться ще пізнавати в майбутньому. Тому орієнтація на засвоєння знань як на постійний життєвий процес є важливою умовою професійного росту.

Варто мати також на увазі, що сучасний світ пропонує людині море різноманітних джерел інформації, і як би не хотілося – усю її освоїти неможливо. Тому в процесі навчання необхідно вміти раціонально контролювати свої бажання щодо читання та виділяти головне і принципово важливе для свого формування як професіонала.

Для кожної навчальної дії варто шукати найбільш раціональні засоби. Наприклад, постаратися опанувати систему скорочень, навчитися виділяти в тексті найбільш істотне, осмислювати його і коротко конспектувати зміст. Не треба намагатися запам’ятати інформацію механічно – необхідно насамперед зрозуміти її зміст, логіку, практичне значення і т.п. Для успішної організації навчального процесу студентам бажано (у міру освоєння питань) складати словник і записувати визначення головних понять.

Мета самостійної роботи полягає в наступному:

- навчитися самостійно здобувати знання з різних літературних джерел, формувати навички та вміння, необхідні майбутньому фахівцеві;

- підвищити відповідальність за свою професійну підготовку, формування особистісних і професійно-ділових якостей;

- розвинути самостійність у плануванні, організації та виконанні своєї службової діяльності;

- формувати професійне мислення на основі самостійної роботи над виконанням індивідуальних творчих завдань з курсів і навчальних дисциплін.

Студентам і курсантам необхідно пам'ятати, що самостійна робота підпорядковується строгим законам, визначальним послідовність пізнавальних актів:

- знайомство з інформацією;

- її сприйняття;

- переробка та усвідомлення;

- оволодіння новими знаннями такого рівня, який дозволяє застосовувати ці знання в навчальній або професійної діяльності.

Для того щоб удосконалювати рівень самостійної роботи, слухачам необхідно засвоїти основні види читання, оволодіти аналізом прочитаного і навчитися вести його запис.

1. Основними видами читання є:

- попереднє ознайомлення, бігле читання (ознайомитися з назвою книги, її автором, назвою видавництва і місцем видання, змістом глав і параграфів);

- вибіркове читання: перегляд найбільш важливих розділів і параграфів, з оформленням закладок;

- суцільне або повне читання –це читання без пропусків і зупинок для записів. Тут головне зрозуміти і засвоїти прочитане (це характерно для основної літератури);

- повторне читання, воно проводиться для засвоєння прочитаного на рівні сприйняття та вміння;

- синтезоване читання – це творчий метод оволодіння знаннями в процесі роботи над книгою з метою аналізу та синтезу її змісту.

2. Аналіз прочитаного зводиться до наступного:

- вникнути в зміст прочитаного тексту і критично осмислити його;

- виділити в книзі головне і найбільш суттєве, розібратися в закономірностях, правилах, формулах і висновках, що випливають з прочитаного тексту;

- зв'язати знання, отримані в процесі самостійної роботи з раніше засвоєним матеріалом і підкріпити їх прикладами з життя, практики.

3. Технологія і техніка ведення записів прочитаного.

Запис прочитанного – один з ефективних прийомів роботи з книгою. Він спонукає слухачів глибше вникнути у зміст прочитаного, привчає їх відрізняти головне від другорядного, розвивати у них уміння ясно і точно формувати свої думки, підвищує культуру мовлення читача.

Слухачам рекомендуються такі види записів прочитаного:

- складання плану прочитаного – це вміння розділити вивчений текст на логічні частини і озаглавити їх;

- написання тез – це коротко сформульовані основні положення вивченого матеріалу або підготовлюваного виступу доповіді;

- виписка з прочитаного – це запис головних думок, цитат, визначень, формулювань, дат, окремих фактів;

- цитати –це дослівний запис тексту. Вони беруться в лапки із зазначенням джерела, з якого взята цитата. Джерело вказується в дужках, де записуються прізвища та ініціали автора, видавництво, місце і рік видання, сторінки, з яких виписана цитата;

- конспектування прочитаного –важливий засіб глибокого і міцного засвоєння змісту навчального матеріалу;

- реферування –це важлива форма творчої роботи з книгою. Вона служить цілям розвитку самостійного критичного мислення, глибокого опрацювання, аналізу та синтезу досліджуваного матеріалу. Це також є ефективним засобом розвитку культури усного та писемного мовлення слухачів.

Завдання до самостійної роботи, що пропонуються студентам відповідають даній робочій навчальній програмі і представляють найбільш важливі поняття і питання відповідних тем. Рішення цих завдань припускає роботу з найбільш популярними довідковими виданнями і підручниками, дозволяє систематизувати знання за всім курсом.

Однією з форм самостійної роботи студента є підготовка до практичного/семінарського заняття, що складається з усвідомлення завдання, з’ясування логічної послідовності визначених питань, вивчення лекційного матеріалу, навчальної, наукової, довідкової літератури, низки законодавчих актів України, а також окремих міжнародно-правових документів.

При розгляді питань до кожної теми рекомендується складати план відповіді у формі стислих тез. Питання плану необхідно аналізувати в контексті всієї теми і щодо одне одного, оскільки кожна тема має внутрішню структуру і логіку розташування питань. Працюючи над вивченням теми, важливо враховувати методичні вказівки до кожного з питань, тому що вони допомагають розкрити сутність і зміст проблем, що аналізуються.

Відповідь студента на практичному/семінарському занятті повинна бути чіткою, конкретною, змістовною, висвітлювати зміст питання в основних напрямках, супроводжуватися не тільки формулюванням загальнотеоретичних положень і конструкцій, але і прикладами з державно-правової дійсності, власними висновками і думкою з тієї або іншої проблеми, базуватися на відповідному нормативному матеріалі.

Кожна відповідь повинна бути доповнена виступами інших студентів. При доповненні важливо не повторювати вже сказане, а зосередитися на уточненні окремих положень попереднього виступу і виправленні можливих неточностей або помилок.

Викладач аналізує відповіді студентів і при необхідності їх доповнює і виправляє, звертає увагу на окремі аспекти досліджуваної проблеми, формулює остаточні висновки з питання.

При вирішенні задач студент, курсант повинен показати вміння використовувати теоретичний і законодавчий матеріал. При вирішенні задачі слід вивчити її умови, усвідомити, на які питання потрібні відповіді. Останні повинні бути вичерпними. Аргументувати позицію доцільно посиланнями на Кримінально-виконавчий Закон, постанови пленумів Верховного Суду, теоретичні розробки.

Бажано сформулювати власну позицію. У разі, якщо за умовами задачі можливе кілька рішень, слід розібрати всі можливі варіанти. Рішення завдань сприятиме придбанню вміння орієнтуватися в нормативних правових актах і використанні їх положень для правильного і аргументованого вирішення питань.

Виступи на семінарських заняттях повинні достатньо повно розкривати зміст питань, що обговорюються. Позицію, що висловлювається, так само як і при вирішенні задач, слід аргументувати, використовуючи при цьому посилання на позиції, що викладаються в літературі, на законодавчі та інші нормативні правові джерела.

Дослідження сучасної кримінально-виконавчої політики та її реалізації доцільно поєднувати не тільки з рішенням рекомендованих задач, але й з реферуванням найбільш цікавих і складних проблем сучасності. Отримання конкретних знань, формування професійних навичок неможливі без глибокого та ретельного вивчення окремих проблемних питань і їх групового обговорення.

У методичних матеріалах окремо виділяється рекомендована досить значна кількість навчальної літератури. Враховуючи те, що основним недоліком відповідей студентів є їх декларативність, обмеженість загальними міркуваннями, оволодіння зазначеними джерелами в процесі реферування та підготовки до практичних/семінарських занять буде сприяти підвищенню теоретичної підготовки студентів. У посібнику є також контрольні питання, що виносяться на залік.

До можливих складнощів освоєння курсу «Кримінально-виконавче право» слід віднести значний обсяг нормативної бази курсу, зокрема студенту та курсанту необхідно володіти і вільно оперувати поняттями і положеннями Кримінального кодексу, який є базовим по відношенню до Кримінально-виконавчого кодексу України та досліджуваної дисципліни.

Для перевірки знань з дисципліни студенту (курсанту) пропонується ряд питань, при відповіді на які він зможе оцінити, наскільки глибоко їм була засвоєна та чи інша тема даної дисципліни. Робота з підготовки до заняття виконується студентом (курсантом) самостійно в неаудиторний час.

Методичні рекомендації з організації самостійної роботи студентів


8264879678332061.html
8264941196683640.html

8264879678332061.html
8264941196683640.html

8264879678332061.html
8264941196683640.html
    PR.RU™